Сумцов Микола Федорович [06(18).04.1854, Санкт-Петербург, Російська імперія – 12.09.1922, Харків] – історик, музеєзнавець, етнограф, фольклорист, мистецтвознавець, літературознавець, бібліограф, громадський діяч. Доктор філологічних наук (1885), професор, академік УАН-ВУАН (1919).

Народився в сім’ї дрібного дворянина-землевласника (мав родовий хутір у Боромлі поблизу Охтирки), урядовця в колегії Міністерства фінансів Російської імперії. За походженням – нащадок козацької старшини Сумського слобідсько-українського козацького полку, що мали родове прізвище Сумець, згодом зросійщене на Сумцов. У 1856 р. сім’я перебралася в Україну, зрештою осівши в Харкові. Того ж року помер батько.

 Закінчив 2-гу Харківську гімназію (зі срібною медаллю) та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). У виші його викладачами були О. Потебня, А. Лебедєв, О. Кирпичников. Українську мову опанував самостійно ще гімназистом, поза шкільною програмою читаючи твори І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка, тоді ж почав цікавитися українським фольклором та етнографією, які науково досліджував до кінця свого життя. Відмінно знав також французьку та німецьку мови.

Як стипендіата кафедри світової літератури М. Сумцова в 1876 р. за сприяння О. Потебні відрядили до Німеччини в Гейдельберзький університет для підготовки до професури. Від 1878 р. – на позаштатній викладацькій роботі в Харківському університеті у вченому званні приват-доцента. Читав курс історії російської літератури.

У 1881 р. М. Сумцов захистив магістерську дисертацію «О свадебных обрядах, преимущественно русских». Докторську дисертацію написав з історії української літератури 18 ст. – про Лазаря Барановича, вчителя І. Мазепи (1884), однак цю роботу до захисту не допустили з причини антиукраїнської політики царату і відповідних цензурних перепон. За «мазепинство» поліція встановила за М. Сумцовим таємний нагляд. У 1885 р. вчений захистив нову докторську дисертацію на тему «Хлеб в обрядах и песнях».

У 1888 р. М. Сумцова обрали екстраординарним, а через рік – ординарним професором Харківського університету та членом ради опікунів Харківського навчального округу.

Виступав проти заборони української мови, дбав про збереження національної культури, а з жовтня 1906 р., всупереч адміністративним заборонам, першим із професури Харківського університету почав читати академічні лекції українською мовою. Від 1909 р. – декан історико-філологічного факультету.

Напружену науково-викладацьку роботу вчений поєднував з активною громадською діяльністю. Був одним із засновників Харківського історико-філологічного товариства (ХІФТ), від 1880 р. – його незмінний секретар, у 1887–1919 рр. – голова. У ХІФТ очолював комісію з улаштування публічних читань для жінок. На рубежі 19–20 ст. плідно працював у Харківському товаристві  поширення в народі грамотності, де, зокрема, був членом комітетів при Першій та Третій безплатних бібліотеках-читальнях, комітету з улаштування сільських бібліотек (створеного у 1894 р. фактично за ініціативою М. Сумцова), видавничого комітету. Був гласним Харківської міської Думи, членом міської управи, та її музейної комісії, попечителем Пушкінського училища тощо. Висувався на посаду Харківського міського голови, але відмовився від цієї пропозиції.

М. Сумцов – організатор ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові (1902), для численних учасників якого (понад 400 осіб) було організовано велику, на сім розділів, виставку пам’яток (стародруків, рукописів, археологічних артефактів, ікон, картин тощо). Згодом ця виставка стала основою Етнографічного музею, який діяв при ХІФТ, а М. Сумцов у 1904–1918 рр. був його директором. У 1920–1922 рр. вчений також очолював Музей Слобідської України ім. Г. С. Сковороди. Він був засновником, збирачем і головним хранителем (кустошем) бібліотечного фонду музею, який розпочав формувати ще з документів, що надійшли на адресу ХІІ Археологічного з’їзду та пов’язаної з ним виставки.

Особливе місце в різноплановій діяльності вченого належало бібліотечно-бібліографічній роботі. Разом із Д. Багалієм, О. Гурським, О. Кирпичниковим та іншими відомими харків’янами він був одним із фундаторів і розробників програми діяльності Харківської громадської бібліотеки (ХГБ, нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, ХДНБ), протягом 1885–1893 рр. входив до складу її Правління – колективного керівного органу. Опікувався проблемами бібліотеки на всіх етапах її становлення та розвитку в останні роки 19 ст., про що свідчать майже 20 його статей, повідомлень і публіцистичних виступів на сторінках харківських газет. На думку М. Сумцова, для належного обслуговування читачів в ХГБ мали бути створені відділи обслуговування та довідковий, а користування книгозбірнею – безкоштовним. Для здешевлення витрат на комплектування бібліотеки і поповнення її фонду вчений пропонував скористатися послугами букіністичної торгівлі, у т. ч. у найбільших містах Російської імперії. У перші роки існування ХГБ займався формуванням її книжкових колекцій, що надходили як дари від відомих вчених та від різних установ і організацій (й сам подарував кілька десятків книжок з власної бібліотеки), їх опрацюванням і розстановкою, обслуговуванням читачів, багатьма організаційними питаннями. Така практична робота в поєднанні з вивченням специфіки бібліотечних процесів дозволила вченому глибше осягнути сутність бібліотечної справи та виробити низку конструктивних ідей і пропозицій.

Загалом сфера бібліотечних інтересів М. Сумцова була широкою. Він в критично-оглядовому дусі аналізував історичний розвиток зарубіжних і вітчизняних громадських бібліотек, зокрема ХГБ, приділяв увагу проблемно-дискусійному та теоретико-методичному розгляду питань функціонування та самоврядування народних бібліотек, їх типології, структури. Розробляв методичні підходи до вироблення моделі бібліотечного фонду, формування культури читання, організації позашкільного читання учнів у сільських, народних, шкільних бібліотеках, зокрема у праці «Организация общественных и школьных библиотек» (1896), розкривав значення бібліографічних списків для керування читанням школярів. Розробив рекомендації щодо позашкільного читання учнів в умовах  бібліотек. Висував пропозицію про створення науково-практичного журналу на допомогу бібліотекарям громадських книгозбірень (ними працювали на громадських засадах вчителі, дрібні службовці і навіть грамотні селяни), про перетворення ХГБ на методичний центр для народних бібліотек міста та Харківського регіону. Вважав обов’язковим запровадження звітності про діяльність кожної народної бібліотеки з метою виявлення кращого досвіду організації бібліотечної роботи та її популяризації.

Виходячи зі свого основного наукового інтересу – народознавства, М. Сумцов особливу увагу приділяв доукомплектуванню ХДБ виданнями з питань україніки, зокрема етнографії, фольклору, археології, філології, мистецтвознавства, історії України. У подальшому ці видання стали ядром унікального за своїм складом українського відділу ХГБ, створеного 1906 року. У 1911 р. завдяки енергійним діям вченого відділу було присвоєно ім’я Т. Шевченка.

Як гласний Харківської міської Думи, голова училищного комітету М. Сумцов домагався надання бібліотекам щорічних субсидій від Думи та міської управи, сталої фінансової підтримки з різних джерел, зокрема шляхом організації торгівлі навчальними посібниками, запровадженні внесення одноразової плати при записуванні нових читачів до бібліотеки, передачі в оренду бібліотечних приміщень у вільний від обслуговування читачів час для влаштування благодійницьких заходів (лекцій, вистав, вечорів тощо). Великою є заслуга М. Сумцова і в формуванні мережі освітніх бібліотек Харкова і губернії та їхніх фондів навчальної літератури. За його пропозицією міська Дума у 1899 р. ухвалила рішення про створення 15 книгозбірень при приходських і міських училищах. Надалі завдяки піклуванню М. Сумцова кількість бібліотек при навчальних закладах різних типів щороку зростала, як і обсяги їхніх фондів.

Брав участь у створенні друкованих каталогів ХГБ: «Первый каталог Харьковской общественной библиотеки» (1886), «Систематический каталог Харьковской общественной библиотеки» (1887) та ін.

Домагався побудови окремої споруди для ХГБ, виділення земельної ділянки під забудову, фінансування будівництва.

На початку 20 ст. Харківська губернія мала другий в Російській імперії показник за кількістю бібліотек. В цьому вбачається й велика заслуга Комітету з улаштування сільських бібліотек Харківського товариства поширення в народі  грамотності, де М. Сумцов виконував великий обсяг організаторської і практичної роботи, успішно поєднуючи її з науковою, організувавши широке обстеження 228 сільських книгозбірень Слобожанщини. Враховувалися відомості не лише про бібліотечну мережу у межах кожного повіту, а й склад фонду кожної бібліотеки, читацькі потреби її відвідувачів. Результати вивчення відображено у виданні «Библиотеки-читальни Харьковской губернии по данням исследования 1900–1902 гг.». Д. Багалій охарактеризував це дослідження як одне з кращих з наукового погляду.

У співавторстві з Д. Багалієм і В. Бузескулом (майбутнім академіком ВУАН) підготував «Краткий очерк истории Харьковского университета за первые 100 лет его существования» (1906), в якому висвітлено і діяльність вишівської книгозбірні (нині – Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна). М. Сумцов уклав 13 біографій професорів та викладачів кафедри російської мови і словесності з бібліографічними списками їхніх робіт. Учений написав і власну біографію, бібліографічний список до якої налічував 337 назв. Деякий час М. Сумцов працював в університетській книгозбірні помічником бібліотекаря.

Після 1917 р. М. Сумцов піклувався про долю багатьох цінних книжкових зібрань, що раніше належали відомим особам та різним інституціям і які внаслідок воєнно-політичних подій залишалися безгосподарними і перебували на межі знищення чи розкрадання, так само як і про окремі громадські бібліотеки, яким загрожувала ліквідація через відсутність контролю. Окремим напрямом його діяльності в останні роки життя було виявлення, збереження і примноження фондів заборонених царатом книжок, на базі яких вчений прагнув створити окрему спеціалізовану бібліотеку проскрибованого друку.

М. Сумцов був одним із перших бібліографів етнографічної науки в Україні. Він є автором численних бібліографічних оглядів, покажчиків, списків, бібліографій у підрядкових примітках до праць етнографічної тематики. Вважав, що вчені зобов'язані окрім безпосередньо наукової, дослідницької, праці брати також участь у бібліографічному оснащенні тієї чи іншої наукової проблеми і цим допомагати початківцям і майбутнім дослідникам. М. Сумцов ініціював новий жанр – бібліографічні замітки, які регулярно вміщував у місцевих газетах «Харьковские губернские ведомости», «Южный край». Завдяки ним читачі отримували інформацію про зміст чергових чисел періодичних видань, вихід з друку нових книжок.

Поступово від суто інформаційних оглядових форм подання відомостей про видавничу продукцію вчений перейшов до складання значних за обсягом бібліографічних науково-допоміжних покажчиків, здебільшого етнографічного спрямування. Перший з них – «Колдуны, ведьмы и упыри» (1891) містив 408 бібліографічних записів джерел. Видання супроводжує ґрунтовна передмова М. Сумцова, в якій він виклав історію питання, пояснив наукову цінність спеціальних бібліографічних покажчиків за окремими досить вузькими розділами етнографії для порівняльно-етнографічних досліджень. Наступний його покажчик «Заговоры» (1892) містив 175 джерел, у т. ч. 65 іноземними мовами. Це була перша на теренах Російської імперії бібліографія записів і досліджень такого рідкісного фольклорного жанру як замовляння.

В «Сборнике Харьковского историко-филологического общества» (1900) опубліковано фундаментальне дослідження М. Сумцова «Леонардо да Винчи». Додаток до цієї праці містить огляд джерел, що містить 86 записів іноземних видань, а також іменний та предметний покажчики. Частково ці матеріали вчений використав у надрукуваній українською мовою популярній брошурі, присвяченій Леонардо да Вінчі (1907).

До перших суто українських галузевих біобібліографічних праць М. Сумцова належить покажчик «Діячі українського фольклору» (1910). Структурований у 17 розділах, він містить біографічні відомості та огляд праць 77 збирачів і дослідників усної народної творчості, зокрема майже 100 праць М. Сумцова з українського фольклору і охоплює переважно 19 ст. Помітною подією стало видання підготовленого М. Сумцовим анотованого бібліографічного огляду «Новости по истории украинского искусства» у двох випусках (1911, 1912). Огляд містить відомості про 105 досліджень з теми українського церковного зодчества, українського стилю в архітектурі й іконографії початку 19 ст.

Сукупний науковий доробок М. Сумцов охоплює понад півтори тисячі праць (частина з них залишилася в рукописах), багато з яких за своїм змістом є важливим внеском в українознавство. Це, зокрема, «Современная малорусская этнография» (1892–1896), «Писанки» (1891), «Опыт исторического изучения малорусских пословиц» (1896), «Изучение кобзарства» (1905), «Бандурист Кучеренко» (1907), «Слобожанщина и Шевченко» (1918), серії книжечок «для народного читання», виданих у Харкові українською мовою: «Діткам і дорослим», «Хліборобам» (обидві – 1908), «Географія України» (1921) та ін.

Протягом 1889–1890 рр. у часописі «Киевская старина» вчений публікував етнографічні дослідження побуту, господарських занять, домашніх промислів, обрядової культури українців Слобожанщини під загальною назвою «Культурные переживания». У 1918 р. М. Сумцов перевидав їх узагальненою працею «Слобожане», яку присвятив своїй матері. Окрім етнографічних студій займався також дослідженнями в царині давньої української літератури, зокрема спадщини письменників-полемістів: І. Вишенського, І. Ґізеля, І. Ґалятовського, Л. Барановича. М. Сумцов – автор літературознавчих наукових розвідок, присвячених творчості Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Гоголя та ін. Уклав «Хрестоматію з української літератури» (1922).

Плідна і різнобічна наукова діяльність М. Сумцова здобула загальне визнання серед колег. Обирався до складу імператорського Московського товариства любителів природознавства, антропології та етнографії, Товариства любителів російської словесності, Московського археологічного товариства, Полтавської, Чернігівської та Воронезької архівних комісій, Катеринославської науково-дослідної архівної комісії. Він отримав почесне звання заслуженого професора Харківського університету, обирався членом-кореспондентом Чехо-Словацького товариства у Празі (від 1899 р. – член Чеської академії наук та мистецтв), Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (1905). Як визначний вчений М. Сумцов був обраний дійсним членом Українського наукового товариства у Києві, НТШ у Львові (1908), а як бібліограф з листопада 1909 р. входив до складу Бібліографічної (Бібліологічної) комісії Наукового товариства імені Шевченка. За пропозицією і сприянням А. Кримського став одним з перших дійсних членів  (академіків) Української академії наук (1919).

За радянської влади ставлення до М. Сумцова та його наукової спадщини було стриманим і навіть негативним. Його вважали «буржуазним діячем української культури з націоналістичними, антинауковими поглядами», праці не передруковувалися. З проголошенням незалежності України ім’я вченого увічнено в назвах вулиць у Харкові, Дніпрі, Сумах, інших населених пунктах України, присвоєно Історичному музею в Харкові, в якому від 1995 р. проводяться щорічні Сумцовські читання. З нагоди 100-річчя музею 2020 року випущено комеморативну монету, на якій на тлі фасадів будівель закладу різних періодів вміщено портрет історика, фольклориста, бібліотечного і музейного діяча.

До ювілеїв ученого в 1979, 1994 та 2009 рр. були приурочені краєзнавчі читання в ХДНБ. У 1999 р. під грифом Інституту історії України НАН України було видано підготовлений фахівцями ХДНБ бібліографічний посібник «Микола Федорович Сумцов (1854–1922)», який вміщує майже 2 500 бібліографічних записів.

2009 року до 155-річчя від дня народження видатного вченого, фахівці ХДНБ ім. В. Г. Короленка створили меморіальний ресурс  «На пошану академіка Миколи Федоровича Сумцова», від 2017 р. розміщений на платформі Blogger.

У 2004 р. до 150-річчя від дня народження вченого на будинку № 13 на вул. Університетській, де з 1876 до 1922 року розміщувався архів історико-філологічного товариства і працював учений, було відкрито меморіальну дошку.

Особовий фонд науковця зберігається в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ф. 794).

О свадебных обрядах, преимущественно русских / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. И. В. Попова, 1881. – 206 с.

Новейшая поэзия как образовательное средство для крестьян / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. М. Зильберберга, 1883 (обл. 1884). – 24 с.

Иннокентий Гизель : (к истории юж.-рус. лит. XVII в.) / Н. Ф. Сумцов // Киев. старина. – 1884. – Т. 10, окт. – С. 183–226.

Иоанникий Галятовский : (к истории юж.-рус. лит. XVII в.) / Н. Ф. Сумцов. – Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1884. – 86 с.

История южно-русской литературы в семнадцатом столетии. Вып. 1. Лазарь Баранович / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. М. Зильберберга, 1884. – 191 с.

«Губернские ведомости» как пособие при изучении русской истории и этнографии / Н. Ф. Сумцов // Киев. старина. – 1885. – № 2. – С. 391–399.

Иоанн Вышенский : (юж.-рус. полемист XVII в.) / Н. Ф. Сумцов. – Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1885. – 29 с.

К вопросу о Харьковской общественной библиотеке / Н. Ф. Сумцов // Харьков. губерн. ведомости. – 1885. – 24 сент.

Малорусские фамильные прозвания / Н. Ф. Сумцов // Киев. старина. – 1885. – № 2. – С. 215–228.

Характеристика южно-русской литературы ХVII века / Н. Ф. Сумцов // Киев. старина. – 1885. – № 1. – С. 1–18.

Хлеб в обрядах и песнях / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. М. Зильберберга, 1885. – 140 с.

Малорусская географическая номенклатура / Н. Ф. Сумцов // Киев. старина. – 1886. – № 7. – С. 456–489.

Малорусские пьяницкие песни : изд. ред. «Киевской Старины» / Н. Ф. Сумцов. – Киев : Тип. А. Давиденко, 1886. – 26 с.

Местные названия в украинской народной словесности : изд. ред. «Киевской Старины» / Н. Ф. Сумцов. – Киев : Тип. А. Давиденко, 1886. – 34 с.

Научное изучение колядок и щедривок : (оттиск из феврал. кн. «Киевская Старина» за 1886 г.) / Н. Ф. Сумцов. – Киев : Тип. А. Давиденко, 1886. – 30 с.

Тур в народной словесности : изд. ред. «Киевской Старины» / Н. Ф. Сумцов. – Киев : Тип. А. Давиденко, 1887. – 26 с.

Успехи Харьковской общественной библиотеки / Н. Ф. Сумцов // Харьк. губерн. ведомости. – 1887. – 29 апр.

Заметка о старопечатных книгах Харьковской духовной семинарии / Н. Ф. Сумцов  // Киев. старина. – 1888. – Т. 21, № 6. – С. 89–90.

Этнографические заметки (Из «Этнографического обозрения, кн. III) / Н. Ф. Сумцов. – Москва : «Русская» типо-литогр., 1889. – [2], 23 с.

Писанки : изд. ред. журн. «Киевская Старина» / Н. Ф. Сумцов. – Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1891. – 49 с.

Заговоры : (библиогр. указ.) / Проф. Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. К. Счасни, 1892. – 18 с.

Г. Ф. Квитка, как этнограф : по поводу пятидесятилетия со дня кончины его : (оттиски из журнала «Киевская старина») / Н. Ф. Сумцов. – Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1893. – 25, [2] с.

О выборе места для постройки дома для [Харьковской] общественной библиотеки / Н. Ф. Сумцов // Харьк. губерн. ведомости. – 1893. – 5 дек.

Материалы для истории Харьковского университета / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. Зильберберга, 1894. – 35 с.

О Боромленской сельской библиотеке / Н. Ф. Сумцов // Харьк. губерн. ведомости. – 1895. – 18 окт.

Пособие для устройства общедоступных научных и литературных чтений : хрестоматия для семьи и школы / под ред. Н. Ф. Сумцова. –Харьков :Издание Педагогического отдела Харьковского историко-филологического общества,1895. – XIV, 264 с.

Организация общественных и школьных библиотек / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. Губерн. правления, 1896. – 24 с.

К истории изданий малорусских исторических песен. – Санкт-Петербург : Тип. Император. Акад. наук, 1899. – 15, [3] с.

Об ученических библиотеках при городских приходских училищах : (Докл. в гор. Думу) / Н. Ф. Сумцов // Харьк. губерн. ведомости. – 1899. – 10 янв.

А. С. Пушкин и Ф. И. Тютчев / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Печат. дело, 1900. – 19 с.

Леонардо да Винчи / [предисл. авт.] / Н. Ф. Сумцов // Сборник Харьковского историко-филологического общества. – 1900. – Т. 12. – С. 84–281 : ил.

В. А. Жуковский и Н. В. Гоголь / Проф. Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. «Печатное Дело» кн. К. Н. Гагарина, 1902. – II, 149 с.

Очерки народного быта : (из этногр. экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьков. губернии) / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Печат. Дело, 1902. – 57 с.

Двадцатилетие историко-филологического общества при императорском Харьковском университете / Н. Ф. Сумцов. – Харьков : Тип. «Печатное дело» кн. К. Н. Гагарина, 1904. – 12 с.

Из украинской старины : [сб. ст.] проф. Н. Ф. Сумцова. – Харків : Тип. «Печатное дело» кн. К. Н. Гагарина, 1905. – 162, [10] с.

Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905), составленный профессорами Д. И. Багалеем, Н. В. Сумцовым и В. П. Бузескулом. – Харьков : Тип. Харьков. ун-та, 1906. – 330 с. : прил.

Діячі українського фольклору / Н. Ф. Сумцов. – Харків : Друк. «Печатне Діло», 1910. – 37 с.

Малюнки з життя українського народного слова / проф. Н. Ф. Сумцов. – Харків : Друк. «Печатне Діло», 1910. – 144 с.

Харьковский период научной деятельности И. И. Срезневского / Н. Ф. Сумцов. – Петроград : Тип. Император. АН, 1914. – [36] с.

Українські співці й байкарі. – Вид. 2-е / проф. М. Сумцов. – Черкаси : Друк. Вид. т-ва «Сіяч», 1917. – 42 с.

Слобідсько-українські історичні пісні. – Вид. 2-е / М. Сумцов. – Черкаси : Сіяч, 1918. – 21 с. – (Видавництво «Сіяч» ; № 34).

Слобожане : іст.-етногр. розвідка / проф. М. Ф. Сумцов. – Харків : Союз, 1918. – 240 с. – (Культурно-історична бібліотека / під ред. проф. Д. І. Багалія).

Старі зразки української народньої словесности / проф. М. Сумцов. – Черкаси : Вид. Т-во «Сіяч», 1918. – 34 с. : обкл.

Народня словесність : хрестоматія по укр. літ. для нар. вчителів, шк. учител. та серед. і для самоосвіти. – Харків : Кооп. вид-во «Рух», 1919. – 87 с. – (Серія шкільної та позашкільної освіти ; ч. 27).

Географія України / Мик. і Дм. Сумцови. – Харків : Всеукр. держ. вид-во, 1921. – 140 с. : іл., карта. – Містить ст. «Ясній памяти Дм. М. Сумцова». – Голов. джерела ознайомлення з Україною: с. 131–136.

Велетень думки і слова : (О. П. Потебня) / проф. М. Сумцов. – Харків : Держ. вид-во України, 1922. – 16 с. : портр.

З приводу книгозбірні заборонених книжок / проф. М. Сумцов // Наука на Украине. – 1922. – № 3. – С. 209–210.

Хрестоматія по українській літературі. Т. 1. Народня словесність-письменство ХІ–ХVІІІ в.в. Матеріяли до слова о полку Ігоревім. Теми для студій над Т. Шевченком. – 4-е вид., випр. та значно пошир. / проф. М. Сумцов. – Харків : Держ. вид-во України, 1922. – 246, 38 с.

Символика славянских обрядов : избр. тр. / Н. Ф. Сумцов ; РАН, Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая ; сост., подгот. текста и коммент. А. К. Байбурина. – Москва : Вост. лит., 1996. – 296 с. – (Этнографическая библиотека).

Дослідження з етнографії та історії культури Слобідської України : вибр. пр. / М. Ф. Сумцов ; упоряд., підгот. тексту, передм., післямова та прим. М. М. Красикова ; Харків. обл. центр нар. творчості, Християн. благод. фонд імені Андрія Первозванного, Центр. наук. б-ка Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Харків : АТОС, 2008 – 557 с. : іл. – (Студії з фольклору та етнографії Слобожанщини ; вип. 3).

Слобожане : іст.-етногр. розвідка / М. Сумцов ; підгот. тексту, мовна ред., вступ. сл. та прим. Л. Ушкалова. – Харків : Рожко С. Г., 2017. – 255 с. : іл., портр.

Шевченкознавчі студії / НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Четверта хвиля, 2019. – 303 с. : портр. – До 165-річчя від дня народж. М. Сумцова. – Укр., рос. мовами.

Профессор Николай Федорович Сумцов : к двадцатипятилет. годовщине его учено-пед. деятельности. – Харьков : Типо-литогр. «Печатное Дело», 1900. – 37 с. : портр.

Ветухов А. Николай Федорович Сумцов как исследователь народного быта и культуры / А. Ветухов // Южный край. – 1905. – 2 окт.

Редин Е. К. Профессор Николай Федорович Сумцов : к тридцатилет. годовщине его учено-пед. деятельности / Е. К. Редин. – Харьков : Тип. «Печатное Дело», 1906. – 32 с. : портр.

Багалей Д. И. Академик Н. Ф. Сумцов : [некролог] / Д. И. Багалей // Наука на Украине. – 1922. – № 4. – С. 427–428.

Айзеншток І. Микола Федорович Сумцов / І. Айзеншток // Червоний шлях. – 1923. – № 1. – С. 201–211.

Багалій Д. І. Наукова спадщина акад. М. Ф. Сумцова / Д. І. Багалій // Червоний шлях. – 1923. – № 3. – С. 162–171.

Реєстр наукових праць професора М. Ф. Сумцова // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – 1923. – Вип. 2/3. – С. 8–40.

Ветухов О. Академік М. Сумцов та Потебніянство / О. Ветухов // Наук. зап. Харків. наук.-дослід. катедри історії укр. культури. – Харків, 1924. – Т. 1. – С. 1–4.

Даньковська Р. С. Академік М. Сумцов як діяч Музею Слобідської України / Р. С. Даньковська // Наук. зап. Харків. наук.-дослід. катедри історії укр. культури. – Харків, 1924. – Т. 1. – С. 23–26.

Єрофіїв І. Питання про українські думи у працях акад. М. Сумцова / І. Єрофіїв // Наук. зап. Харків. наук.-дослід. катедри історії укр. культури. – Харків, 1924. – Т. 1. – С. 5–14.

Ткаченко І. М. Сумцов і Слобожанське письменство / І. М. Ткаченко // Наук. зап. Харків. наук.-дослід. катедри історії укр. культури. – Харків, 1924. – Т. 1. – С. 15–22.

Дорошенко Д. Пам’яти академіка Миколи Сумцова / Д. Дорошенко, Л. Білецький. – Прага, 1925. – 15 с.

Дорошенко Д. Академік Микола Сумцов (1854–1922). Його життя й діяльність / Д. Дорошенко // Праці Укр. істор.-філолог. Т-ва в Празі. – Рік перший (1923–1924). – Т. І. – Прага, 1926. – С. 6–13.

Микола Федорович Сумцов (1854–1922 рр.) : опис документ. матеріалів особистого фонду № 794, 1876–192  рр. / підготували: І. О. Іваницька, О. Д. Катруха ; відп. ред. А. П. Ковалевський ; Архів. упр. при Раді Міністрів УРСР, Філіал Центр. держ. іст. архіву УРСР у м. Харкові. – Київ : Наук. думка, 1965. – 137 с.

Дзюба І. З гнізда великого Потебні / І. Дзюба // Літ. Україна. – 1988. – 3 листоп.

Погребенник Ф. П. Микола Сумцов / Ф. П. Погребенник // Історія української літературної критики : дожовтн. період. / М. Д. Бернштейн, Н. Л. Калениченко, П. М. Федченко [та ін.] ; АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 1988. – С. 387–393.

Єрофєєва Г. М. Бібліографічна діяльність М. Ф. Сумцова / Г. М. Єрофєєва // Перші Сумцовські читання : тези наук. конф., присвяч. 75-річчю музею Слобід. України ім. Г. С. Сковороди, 17–18 квіт. 1995 р. – Харків, 1995. – С. 5–7.

Пивоваров В. М. Сумцов Микола Федорович / В. М. Пивоваров // Літературна Харківщина : довідник / за заг. ред. М. Ф. Гетьманця. – Харків, 1995. – С. 304–305.

Єрофеєва Г. М. Внесок М. Ф. Сумцова у розвиток бібліотечної справи та бібліотекознавчої думки / Г. М. Єрофеєва // Другі Сумцовські читання : тези наук. конф., 18 квіт. 1996 р. – Харків, 1996. – С. 4–6.

Єрофєєва Г. М. Бібліотечна діяльність Миколи Сумцова (з історії бібліотек Слобожанщини) / Ганна Єрофєєва // Бібл. вісн. – 1997. – № 3. – С. 17–19.

Шаповал Ю. Сумцов Микола Федорович / Ю. Шаповал // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. слов. – Львів, 1997. – Вип. 4. – С. 243–244.

Фрадкін В. З. Епістолярна спадщина академіка М. Сумцова / В. З. Фрадкін // Треті Сумцовські читання : матеріали наук. конф., 18 квіт. 1997 р. – Харків, 1998. – С. 35–38.

Микола Федорович Сумцов (1854–1922) : бібліогр. покажч. / Ін-т історії України НАН України ; Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад.: Н. І. Полянська, В. О. Савчук, В. З. Фрадкін, В. О. Ярошик. – Київ : Рідний край, 1999. – 251 с.

Баранов Д. В. М. Ф. Сумцов і розвиток українського музеєзнавства в першій чверті XX ст. / Д. В. Баранов // Шості Сумцовські читання : зб. матеріалів наук. конф., присвяч. 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, 14 квіт. 2000 р. / Упр. культури Харків. облдержадмін., Харків. іст. музей. – Харків, 2000. – С. 32–34.

Шишов І. Українознавець : спроба першого прочитання наук. пр. М. Ф. Сумцова : [дослідження] / І. Шишов. – Харків : Майдан, 2000. – 171 с. : портр.

Григораш Н. Микола Сумцов – дослідник болгарської проблематики на сторінках періодичних видань кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Н. Григораш // Зб. пр. наук.-дослід. центру періодики. – Львів, 2002. – Вип. 10. – С. 357–365.

Павлова О. Г. Тема Т. Г. Шевченка у науковій спадщині М. Ф. Сумцова / О. Г. Павлова // Шевченкіана на початку ХХІ ст. : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 190-річчю від дня народж. Т. Г. Шевченка, 25 берез. 2004 р. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Харків. центр українознавства. – Харків, 2004. – С. 177–189.

Сумцов Микола Федорович // Науковці України ХХ–ХХІ століть : метабібліографія / Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; уклад.: М. Г. Железняк, Л. М. Гутник, Т. А. Галькевич. – Київ, 2010. – С. 291.

Мандебура О. Микола Сумцов і проблеми соціокультурної ідентичності / Олеся Мандебура ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. – Київ, 2011. –273 с.

Березюк Н. Микола Федорович Сумцов – перший бібліограф етнографічної науки в Україні / Ніна Березюк // Вісн. Кн. палати. – 2017. – № 2. – С. 40–44.  

Калинчук А. Шевченкознавчі дослідження Миколи Сумцова 1912–1916 рр. : до 95-ліття із дня смерті укр. вченого М. Сумцова (1854–1922) / Алла Калинчук // Сл. і час. – 2017. – № 9. – С. 43–51.  

Сумцов Микола Федорович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліогр. слов. / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукоп. – Київ, 2017. – С. 443–444.

Калинчук А. Микола Сумцов: Тарас Шевченко і літературні паралелі / Алла Калинчук // Шевченкознавчі студії. – 2018. – Вип. 21. – С. 192–203.

Шалиганова А. Сторінки діяльності академіка М. Ф. Сумцова у Харківській громадській бібліотеці (до 165-ї річниці від дня народження) / А. Шалиганова // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2019. – № 4. – С. 49–53.

____________________________________

На пошану академіка Миколи Федоровича Сумцова :[блог] / ХДНБ ім. В. Г. Короленка. – Зміст:  Праці М. Ф. Сумцова; М. Ф. Сумцов  у спогадах і дослідженнях; М. Ф. Сумцов і Харківська громадська бібліотека; Фотографії; Документи

Микола Федорович Сумцов  – золотий фонд української науки: 170 років від дня народження :[презентація]/ ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Рудяченко О. Микола Сумцов. Словесник у країні німих // Укрінформ

Сумцов Микола // Електронна бібліотека «Культура України»

Сумцов Микола Федорович (1854–1922) // Електронна бібліотека «Україніка»

Черкаська Ганна. Микола Сумцов